Враховуючи те, що фзичний розвиток нтегральною характеристикою здоров’я дитини, ми визначали фзичний розвиток школярв. Було встановлено, що майже 60,8 % обстежених мають середнй, 19,0 % — вищий за середнй рвн фзичного розвитку. Приверта увагу той факт, що 1/5 частина учнв вком 8–9 рокв були «високорослими» — мали високий дуже високий рвень фзичного розвитку. Лише у 2,5 % дтей фзичний розвиток був нижчим за середнй.
Алергчн захворювання вдзначались у медичнй карт у 5,6 % обстежених учнв (атопчний дерматит, бронхальна астма), але на момент обстеження вони не мали клнчних проявв. ¶нформаця щодо захворюваност обстежених школярв подана в табл. 2.
14,8 % школярв (бльшсть у 6-му клас) мали порушення обмну у вигляд ожирння, переважно I ступеня. У 14,1 % учнв, особливо у 4-му клас, вдзначалася патологя зору, частше мопя, дещо рдше — гперметропя, астигматизм, косооксть.
Значною була кльксть випадкв патолог ЛОР-органв (30,3 % випадкв): у 21,8 % обстежених спостергався хрончний тонзилт (у тому числ у поднанн з аденодитом), у 7,1 % учнв ми дагностували гпертрофю пднебнних та носоглоткових мигдаликв без ознак хрончного запалення.
Окрм вегетовсцеральних дисфункцй були також дагностовани нш форми вегетатитивних дисфункцй; у 15,5 % учнв виявлен змни з боку серцево-судинно системи. Дти скаржилися на нечастий бль у длянц серця, при огляд вислуховувався систолчний шум м’якого тембру або розщеплення I тону чи його послаблення. Ц змни потребують ретельного дослдження з проведенням анамнестичного (бесда з батьками) та нструментального обстеження. Очевидно, бльшсть цих симптомв швидше за все була пов’язана з вегетосудинною дисфункцю. Прояви нейроциркуляторно, вегетосудинно дисфункц у вигляд головного болю вдзначалися у 6,3 % дтей. Таким чином, 40,1 % школярв мали ту чи ншу форму або одночасно дв форми порушення вегетативного гомеостазу. Хвороби нервово системи за рахунок вегетативно дисфункц займали друге мсце (43,5 %) також включали поодинок випадки дефектв мовлення, церебрастенчного синдрому псля черепно-мозково травми.
За даними лтератури, в Укран погршення здоров’я школярв супроводжуться зростанням у них клькост функцональних розладв, зокрема вегетативних дисфункцй (ВД) [5, 6]. Дослдження В.Г. Майданника (2006) свдчать, що ВД виявляються у 20 % в загальнй популяц дтей збергаються у 33 % дтей пдлткового вку. Вдомо, що рзн функцональн порушення органв систем у дтей, у тому числ й вегетативн, не тльки факторами ризику формування соматично патолог, але й факторами, що впливають на х фзичний та психчний розвиток, особливо в дтей молодшого шкльного вку, коли фзологчн змни в дитячому органзм збгаються з змнами соцальними. Це часто пов’язано з порушеннями адаптацйних реакцй органзму дитини, з так званим синдромом шкльно дизадаптац, що результатом взамод бологчних, психологчних та соцальних факторв [6, 7]. Тому процес адаптац в цьому перод розвитку дитини ма характер стресово реакц. Довготривале перебування в таких умовах сприя формуванню рзномантних вегетативних дисфункцй, за нашими даними, переважно вегетовсцеральних. Вони спостергалися бльше нж у 3/4 дтей з захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Наявнсть синдрому шкльно дизадаптац в молодших школярв пдтверджу факт переважання функцональних порушень шлунково-кишкового тракту в дтей 2-го класу — 60 % та зменшення цих порушень з вком: у 3-му клас — 48 %, у 4-му клас — 47 %, у 6-му клас — 30 % випадкв. Але на цьому фон збльшуться кльксть хрончних захворювань.
Велику групу захворювань, що були дагностован в 47,9 % дтей, становили ураження шлунково-кишкового тракту. Бльшсть захворювань (38,0 %) мали функцональний характер у вигляд дисфункцональних розладв бларного тракту й функцонального запору. 9,9 % дтей мали хрончн захворювання травно системи (холецистит, гастродуодент), кльксть яких зростала з вком: у 2-му клас — 5,9 %, у 3-му — 6,6 %, у 4-му — 12,6 %, у 6-му клас — 12,0 % випадкв.
В обстежених нами дтей переважали порушення кстково-м’язово системи. Вони дагностован у 71,8 % дтей. Найбльш частою патологю кстково-м’язово системи ураження хребта, що виявлено в 42,9 % учнв, у вигляд порушення постави та сколозу I–II ступенв (вдповдно 31,7 11,2 %); з кожним роком навчання (2, 3, 4, 6-й класи) збльшуться кльксть учнв з даними захворюваннями: 6; 22; 34 40 % вдповдно. Патологю склепння стопи — плоскостопсть виявлено у 24,6 % дтей, карс — у 21,8 % учнв, найчастше у 2-му клас — 46 % випадкв. У школярв наступних класв карозн зуби не були санован в кожного четвертого.
У втчизнянй лтератур останнх рокв зустрчаються рзномантн дан щодо розподлу дтей за групами здоров’я. Так, за даними Л.В. Квашнно (2000), до I групи здоров’я можна вднести тльки 5,3 % дтей, органчна та хрончна патологя визначаться у 65 % учнв [4]. За ншими даними [1], до I групи здоров’я вдноситься 23,3 %, до II — 29,2%, до третьо групи — 47 % школярв.
Отриман нами дан показали, що до I групи, тобто до здорових дтей, можна було вднести лише 18,5 % обстежених; до II групи здоров’я вднесен 46,3 % дтей, як мали рзн функцональн вдхилення в стан здоров’я. III групу становили 35,3 % дтей з хрончними та органчними захворюваннями (плоскостопсть, сколоз та н.).
З метою визначення стану здоров’я нами обстежен 142 школяр 2–6-х класв (39,4 % двчаток, 61,6 % хлопчикв) одн з шкл Деснянського району м. Кива. Розподл дтей за групами здоров’я поданий у табл. 1.
Обсяг нформац, що безперервно зроста, пдвищення розумового навантаження, недостатня фзична активнсть, недолки в органзац харчування, порушення режиму вдпочинку, сну та нших аспектв умов життя приводять до вдхилень у стан здоров’я дтей зменшення функцональних можливостей органзму [2, 3].
У зв’язку з реформуванням системи освти, що включа ускладнення навчальних програм, появу нових освтнх закладв та педагогчних технологй, особливо значущост набува збереження здоров’я школярв [1, 2].
Ключевые словаШколяр, показники здоров я, ндекс Руф .
РезюмеНаведен дан щодо стану здоров я школярв молодшого та середнього вку. До I групи здоров я вдносяться лише 18,5 % дтей, до II 46,3 %, до III 35,3 % учнв. Найчастша системна патологя захворювання кстково-м язово системи (71,8 % учнв). Соматична патологя представлена в бльшост випадкв функцональними порушеннями, що, найбльш ймоврно, свдченням порушення вегетативного гомеостазу в 40,1 % учнв даного вку. Фзичний розвиток у бльшост дтей середнм та вищим за середнй. Оцнка резерву функцональних можливостей серцево-судинно системи за ндексом Руф засвдчу, що тльки 19,8 % школярв мають високий та вищий за середнй рвень фзичного здоров я можуть вдвдувати основну фзкультурну групу.
Рубрики: Педиатрия/Неонатология
Авторы: Тяжка О.В., Казакова Л.М., Строй О.А., Васюкова М.М., Антошкна А.М., Вакуловська Т.О., Трофменко Т.О. Нацональний медичний унверситет м. О.О. Богомольця Центральна дитяча полклнка Деснянського району м. Кива
Сучасн особливост стану здоров я дтей молодшого та середнього шкльного вку м. Кива
Журнал «Здоровье ребенка» 4 (31) 2011
Сучасн особливост стану здоров я дтей молодшого та середнього шкльного вку м. Кива: версия для печати | Интернет-издание "Новости медицины и фармации"
